безгромадянство

безгромадя́нство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгромадянство — -а, с., юр. Правовий стан особи, яка не має громадянства будь-якої держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безгромадянство — БЕЗГРОМАДЯ́НСТВО, а, с. Відсутність у людини статусу громадянина якоїсь країни. Комплексне дослідження та міжнародно-правова оцінка законодавств про громадянство іноземних держав і України з'ясовує деякі наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство) (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. безгромадянство — рос. безгражданство (аполидизм, апатридизм) правовий стан людини, яка не має ніякого громадянства. Воно настає, коли особу позбавили громадянства в одній країні, а в іншій вона його ще не набула. Eкономічна енциклопедія