безгромадянство

рос. безгражданство (аполидизм, апатридизм)

правовий стан людини, яка не має ніякого громадянства. Воно настає, коли особу позбавили громадянства в одній країні, а в іншій вона його ще не набула. Апатриди — ті, що не мають вітчизни, цілковито підпорядковуються законам країни, де перебувають, і не мають ніякого дипломатичного захисту від іншої держави. З 1954 р. існує Конвенція про статус апатридів, аполідів, яка спрямована на надання їм деяких пільг. У 1961 р. прийнята Міжнародна Конвенція про скорочення безгромадянства. Див. також Апатриди.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгромадянство — безгромадя́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безгромадянство — -а, с., юр. Правовий стан особи, яка не має громадянства будь-якої держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безгромадянство — БЕЗГРОМАДЯ́НСТВО, а, с. Відсутність у людини статусу громадянина якоїсь країни. Комплексне дослідження та міжнародно-правова оцінка законодавств про громадянство іноземних держав і України з'ясовує деякі наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство) (з газ.). Словник української мови у 20 томах