безгромадянство

безгромадя́нство

-а, с., юр.

Правовий стан особи, яка не має громадянства будь-якої держави.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгромадянство — безгромадя́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безгромадянство — БЕЗГРОМАДЯ́НСТВО, а, с. Відсутність у людини статусу громадянина якоїсь країни. Комплексне дослідження та міжнародно-правова оцінка законодавств про громадянство іноземних держав і України з'ясовує деякі наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство) (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. безгромадянство — рос. безгражданство (аполидизм, апатридизм) правовий стан людини, яка не має ніякого громадянства. Воно настає, коли особу позбавили громадянства в одній країні, а в іншій вона його ще не набула. Eкономічна енциклопедія