безгромадянство
безгромадя́нство
-а, с., юр.
Правовий стан особи, яка не має громадянства будь-якої держави.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безгромадянство — безгромадя́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безгромадянство — БЕЗГРОМАДЯ́НСТВО, а, с. Відсутність у людини статусу громадянина якоїсь країни. Комплексне дослідження та міжнародно-правова оцінка законодавств про громадянство іноземних держав і України з'ясовує деякі наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство) (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- безгромадянство — рос. безгражданство (аполидизм, апатридизм) правовий стан людини, яка не має ніякого громадянства. Воно настає, коли особу позбавили громадянства в одній країні, а в іншій вона його ще не набула. Eкономічна енциклопедія