безгрішно
БЕЗГРІ́ШНО.
Присл. до безгрі́шний¹.
Ах пані, пані чарівна, Як я люблю, люблю вас ніжно, Прозоро, радісно, безгрішно! (О. Олесь);
Це не був погляд досвідченого зальотника, але й не погляд хлопчика, який дивиться на дівчину безгрішно (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)