бездарність
БЕЗДА́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. безда́рний.
Внутрішня порожнеча і бездарність Аркадія з оповідання М. Коцюбинського “Коні не винні” проявляються в його мові (з наук. літ.);
Скільки бездарності і холоду було в цім непотребстві (з публіц. літ.).
2. Те саме, що безда́ра.
Він був би “круглою бездарністю” на сцені... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)