бездарність
БЕЗДА́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. безда́рний.
Внутрішня порожнеча і бездарність Аркадія [з оповідання М. Коцюбинського "Коні не винні"] проявляються в його мові (Укр. літ., 10, 1957, 148).
2. Те саме, що безда́ра.
Він був би "круглою бездарністю" на сцені… (Л. Укр., III, 1952, 701).
Словник української мови (СУМ-11)