бездарно

БЕЗДА́РНО. Присл. до безда́рний.

Сценка [зустрічі], треба сказати, бездарно театралізована (Літ. газ., 15. XIІ 1954, 4).

Значення в інших словниках

1. бездарно — безда́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бездарно — Присл. до бездарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездарно — БЕЗДА́РНО. Присл. до безда́рний. Сценка зустрічі, треба сказати, бездарно театралізована (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бездарно — див. недбало  Словник синонімів Вусика