Словник української мови у 20 томах

беззаборонно

БЕЗЗАБОРО́ННО.

Присл. до беззаборо́нний.

І проповідував він [апостол Павло] Боже Царство та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. беззаборонно — беззаборо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. беззаборонно — Присл. до беззаборонний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний.  Словник української мови в 11 томах