беззаборонно

беззаборо́нно

Присл. до беззаборонний.

Значення в інших словниках

1. беззаборонно — беззаборо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний. І проповідував він [апостол Павло] Боже Царство та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа! (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах
3. беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний.  Словник української мови в 11 томах