беззахисність
БЕЗЗА́ХИ́СНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. безза́хи́сний.
Так само скаржилися інші на несправедливі побори дозорців .. і на свою беззахисність (Іван Ле);
Беззахисність дівчини зворушувала, хотілося обіймами захистити її від усіх болів світу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)