беззлобно
БЕЗЗЛО́БНО.
Присл. до беззло́бний.
На селі беззлобно, для розваги гавкали собаки (В. Винниченко);
Дорогою, сміючись, Грицько розповідав беззлобно, як його сестра піддурила (І. Багряний);
Гослен .. поклав свої обнизані перснями руки на стіл. “Ці персні він заробив на моїх книжках”, – подумав беззлобно Бальзак (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)