безквітковий

БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е.

Який не має квіток (про спорові рослини);

// у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.

Значення в інших словниках

1. безквітковий — безквітко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безквітковий — -а, -е. Який не має квіток (про спорові рослини). || у знач. ім. безквіткові, -вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безквітковий — БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е. Який не має квіток (про спорові рослини); // у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.  Словник української мови в 11 томах