Великий тлумачний словник сучасної мови

безквітковий

безквітко́вий

-а, -е.

Який не має квіток (про спорові рослини).

|| у знач. ім. безквіткові, -вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безквітковий — безквітко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безквітковий — БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е. Який не має квіток (про спорові рослини); // у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.  Словник української мови у 20 томах
  3. безквітковий — БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е. Який не має квіток (про спорові рослини); // у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.  Словник української мови в 11 томах