безлистий
БЕЗЛИ́СТИЙ, а, е.
Який не має листя.
Котючий вітер низався поміж деревом безлистим (Марко Вовчок);
Схилились берези безлисті, А вітер у гаї завив (П. Грабовський);
Зі стріх скапує дощівка, шумлять в саду безлисті гілляки (Б. Лепкий);
Рідкі безлисті віти не могли як слід сховати його від ворожих очей (А. Шиян);
Її [шипшини] довге і тонке пагіння, майже безлисте, зате з патерчатками голок, пронизувало листяний намет (В. Дрозд);
Голі, безлисті гілки не заважають запиленню ліщини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)