Великий тлумачний словник сучасної мови

безлистий

безли́стий

-а, -е.

Який не має листя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безлистий — безли́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безлистий — БЕЗЛИ́СТИЙ, а, е. Який не має листя. Котючий вітер низався поміж деревом безлистим (Марко Вовчок); Схилились берези безлисті, А вітер у гаї завив (П. Грабовський); Зі стріх скапує дощівка, шумлять в саду безлисті гілляки (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. безлистий — ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. безлистий — Безли́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безлистий — БЕЗЛИ́СТИЙ, а, е. Який не має листя. Котючий вітер низався поміж деревом безлистим (Вовчок, І, 1955, 203); Схилились берези безлисті, А вітер у гаї завив (Граб., II, 1959, 414); Рідкі безлисті віти не могли як слід сховати його від ворожих очей (Шиян, Гроза.., 1956, 83).  Словник української мови в 11 томах
  6. безлистий — Безлистий, -а, -е Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. ІІ. 131. Безлиста акація. Левиц. І. 91.  Словник української мови Грінченка