безлюдність
БЕЗЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безлю́дний.
Над безлюдністю провулочків порожніх Білий ранок опалево плакав (В. Еллан-Блакитний);
Хлопець побрів до пустельної вулиці: побрів недумно і притьма, в тривозі від дідових сліз і безлюдності (В. Барка);
Мабуть, така безлюдність для них [татар] – звичайне явище (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)