безлюдно
БЕЗЛЮ́ДНО, пред.
Про відсутність людей де-небудь.
Скрізь безлюдно на дорозі (Л. Глібов);
В вузьких вуличках .. було безлюдно і сумно (М. Коцюбинський);
На подвір'ї було безлюдно й тихо (В. Винниченко);
На острові безлюдно, тихо, лиш потривожена чайка стогне (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)