безпарний
БЕЗПА́РНИЙ, рідше БЕЗПА́РИЙ, а, е.
Який не має пари.
Не знати тобі, Свириде, того щастя, .. не вити свого гнізда тобі, безпарна птице – приймаче чужої сім'ї (Панас Мирний);
// Без участі осіб протилежної статі.
Останнім часом Софія полюбляє більше жіноче, безпарне товариство (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)