безпарний
БЕЗПА́РНИЙ, рідше БЕЗПА́РИЙ, а, е. Який не має пари.
Не знати тобі, Свириде, того щастя, ..не вити свого гнізда тобі, безпарна птице — приймаче чужої сім’ї (Мирний, І, 1954, 282);
Останнім часом Софія полюбляв більше жіноче, безпарне товариство (Гончар, Таврія.., 1957, 182).
Словник української мови (СУМ-11)