безперебійний
БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, а, е.
Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний.
Гармаш домовився з майстром і підготував піч Василя Пилиповича до безперебійної роботи (О. Донченко);
Лінія електропередачі вважається готовою до роботи, якщо по ній може бути гарантоване безперебійне подавання споживачам якісної електричної енергії (з наук. літ.);
Через супутник може здійснюватися безперебійний телефонний зв'язок на всій планеті (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)