безперебійний
БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, а, е. Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний.
Лінія електропередачі вважається готовою до роботи, якщо по ній може бути гарантоване безперебійне подавання споживачам якісної електричної енергії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 29);
Гармаш домовився з майстром і підготував піч Василя Пилиповича до безперебійної роботи (Донч., VI, 1957, 463).
Словник української мови (СУМ-11)