безперебійно
БЕЗПЕРЕБІ́ЙНО. Присл. до безперебі́йний.
Мартени мусять працювати разом, точно, розраховано, безперебійно (Собко, Біле полум’я, 1952, 267);
Трамваї ходили безперебійно (Руд., Вітер.., 1958, 52).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗПЕРЕБІ́ЙНО. Присл. до безперебі́йний.
Мартени мусять працювати разом, точно, розраховано, безперебійно (Собко, Біле полум’я, 1952, 267);
Трамваї ходили безперебійно (Руд., Вітер.., 1958, 52).
Словник української мови (СУМ-11)