безперервність
БЕЗПЕРЕ́РВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безпере́рвний.
Сучасний письменник завжди живе з відчуттям безперервності літературного процесу (Ю. Смолич);
Саме він, Б. М. Граков, у 1954 р. зробив висновок про безперервність розвитку скіфської культури та скіфської осілості на Нижньому Дніпрі (з наук. літ.);
Безперервність традицій хліборобських народів, які населяли наші землі принаймні ще за три тисячі років до нової ери, давно стала аксіомою (з наук. літ.);
Безперервність існування;
Безперервність нацiонального культурного процесу;
Фактори безперервності у процесі соціальних змін.
Словник української мови (СУМ-20)