безперервно
БЕЗПЕРЕ́РВНО.
Присл. до безпере́рвний.
Удень і вночі безперервно йшла робота (О. Донченко);
Понад чотири роки безперервно проплавав Вакуленко на “Пильному” (Д. Ткач);
У нашому організмі речовини безперервно окиснюються киснем повітря (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)