безперервний
БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, а, е.
Який не переривається; суцільний.
Вулицею йшли безперервні колони військ (Іван Ле і О. Левада);
Безперервним шнуром тяглись вози (Ірина Вільде);
// Який відбувається весь час, не припиняючись; постійний, безупинний.
Між шахтою та залізницею підтримувався безперервний рух (М. Трублаїні);
Дрижать вікна від безперервного гулу машин (Н. Рибак);
Його дуже мордовано, тепер же взято .. на довгий, безперервний допит (І. Багряний);
Процеси полімеризації здійснюються в реакторах безперервної дії (з навч. літ.);
Немає потреби виявляти свої емоції через безперервне повторення слів “Боже”, “жах” та ін. (із журн.);
Безперервне виробництво;
Безперервний трудовий стаж.
Словник української мови (СУМ-20)