безперервка

БЕЗПЕРЕ́РВКА, и, ж., розм., рідко.

Організація праці, при якій робочий процес відбувається безперервно, без зупинок.

– Близько півроку думав я про переведення свого цеху на безперервку (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. безперервка — безпере́рвка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. безперервка — БЕЗПЕРЕ́РВКА, и, жін., розм. Організація праці, при якій робочий процес відбувається безперервно, без зупинок. — Близько півроку думав я про переведення свого цеху на безперервку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 414).  Словник української мови в 11 томах