Орфографічний словник української мови

безперервка

безпере́рвка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безперервка — БЕЗПЕРЕ́РВКА, и, ж., розм., рідко. Організація праці, при якій робочий процес відбувається безперервно, без зупинок. – Близько півроку думав я про переведення свого цеху на безперервку (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
  2. безперервка — БЕЗПЕРЕ́РВКА, и, жін., розм. Організація праці, при якій робочий процес відбувається безперервно, без зупинок. — Близько півроку думав я про переведення свого цеху на безперервку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 414).  Словник української мови в 11 томах