безперспективно
БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНО.
Присл. до безперспекти́вний.
Надалі спекулювати на проблемах мови безперспективно тому, що кожна нація і кожне суспільство прагне знайти механізми порозуміння і зберегти найголовніше для кожного народу – мову (з публіц. літ.);
У політиці на певному етапі розвитку суспільства говорити про моральність безперспективно (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)