безперспективний
БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е.
Який не має перспектив; який не дає підстав сподіватися на добрі результати.
Макар не вбивав, і бреше він не для того, щоб подратувати нас, а тільки через те, що в нього лишилась якась інерція кволої надії зав'язати з нами розмову й тим загаяти тягучий час безперспективного вижидання (Б. Антоненко-Давидович);
– Робота їх [лаборанток] була механічною, безперспективною (Ю. Шовкопляс);
Відновлювані джерела енергії повинні інтенсивно досліджуватися, їх не можна відкидати як безперспективні (з наук.-попул. літ.);
Боротьба проти сленгу в молодіжному середовищі абсолютно безперспективна (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)