безпечно
БЕЗПЕ́ЧНО.
1. Присл. до безпе́чний 1, 2.
У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Ніхто його [лева] вже не боїться. Усяк безпечно йде дивиться (Л. Глібов);
Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя (І. Франко);
Солдати йшли безпечно, не криючись, перегукуючись між собою (Я. Качура);
Намацував [Гриць] .. босими підошвами місцини, куди можна безпечно ступити (О. Бердник);
// у знач. пред.
– Тут мені безпечно. Ніякої тітки, ніякої дядини, сюди й ворон кості не занесе (І. Нечуй-Левицький);
Навіть вночі сюди під'їздити було не зовсім безпечно (О. Гончар);
Злочином було посилати людей у нуртовище радіоактивного випромінювання, запевняючи, що це цілком безпечно (із журн.).
2. присл. Те саме, що безтурбо́тно; безжурно.
Зими там, кажуть, не буває. Гуляй, безпечно живучи (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)