безпечно
БЕЗПЕ́ЧНО.
1. Присл. до безпе́чний 1, 2.
Ніхто його [лева] вже не боїться. Усяк безпечно йде дивиться (Гл., Вибр., 1957, 41);
Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя (Фр., IV, 1950, 91);
Солдати йшли безпечно, не криючись, перегукуючись між собою (Кач., Вибр., 1953, 303);
// у знач. присудк. сл.
— Тут мені безпечно. Ніякої тітки, ніякої дядини сюди й ворон кості не занесе (Н.-Лев., IV, 1956, 258);
Навіть вночі сюди під’їздити було не зовсім безпечно (Гончар, Таврія.., 1957, 650).
2. присл., рідко. Те саме, що безтурбо́тно; безжурно.
Зими там, кажуть, не буває. Гуляй, безпечно живучи (Гл., Вибр., 1957, 93).
Словник української мови (СУМ-11)