безповітряний

БЕЗПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.

Не заповнений повітрям.

Він відчув себе так, наче раптом опинився в безповітряному просторі (Ю. Шовкопляс);

Люди, якої б високості духу вони не сягали, живуть не в безповітряному просторі, і письменник зображує досить реальне середовище, в якому живуть його герої (з наук.-попул. літ.);

Безповітряний метод;

Безповітряний простір.

Значення в інших словниках

1. безповітряний — безпові́тря́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безповітряний — -а, -е. Не заповнений повітрям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безповітряний — БЕЗПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Не заповнений повітрям. Він відчув себе так, наче раптом опинився в безповітряному просторі (Шовк., Інженери, 1956, 65).  Словник української мови в 11 томах