Великий тлумачний словник сучасної мови

безповітряний

безпові́тряний

-а, -е.

Не заповнений повітрям.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безповітряний — безпові́тря́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безповітряний — БЕЗПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Не заповнений повітрям. Він відчув себе так, наче раптом опинився в безповітряному просторі (Ю. Шовкопляс); Люди, якої б високості духу вони не сягали, живуть не в безповітряному просторі...  Словник української мови у 20 томах
  3. безповітряний — БЕЗПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Не заповнений повітрям. Він відчув себе так, наче раптом опинився в безповітряному просторі (Шовк., Інженери, 1956, 65).  Словник української мови в 11 томах