безпомічність

БЕЗПО́МІЧНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. безпо́мічний.

Безпомічність старих літ і самота ще тілько скріпили в нім той нахил (І. Франко);

Розбирала злість на власну безпомічність, на власне безсилля (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. безпомічність — безпо́мічність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безпомічність — -ності, ж. Стан за знач. безпомічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомічність — Безпо́мічність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безпомічність — БЕЗПО́МІЧНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безпо́мічний. Безпомічність старих літ і самота ще тілько скріпили в нім тойнахил (Фр., III, 1950, 442); Розбирала злість на власну безпомічність, на власне безсилля (Гончар, Таврія.., 1957, 420).  Словник української мови в 11 томах