1. Словник української мови у 20 томах

безпомічність

БЕЗПО́МІЧНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. безпо́мічний.

Безпомічність старих літ і самота ще тілько скріпили в нім той нахил (І. Франко);

Розбирала злість на власну безпомічність, на власне безсилля (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпомічність — безпо́мічність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безпомічність — -ності, ж. Стан за знач. безпомічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпомічність — Безпо́мічність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безпомічність — БЕЗПО́МІЧНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безпо́мічний. Безпомічність старих літ і самота ще тілько скріпили в нім тойнахил (Фр., III, 1950, 442); Розбирала злість на власну безпомічність, на власне безсилля (Гончар, Таврія.., 1957, 420). Словник української мови в 11 томах