безпорядок

БЕЗПОРЯ́ДОК, дку, ч., рідко.

1. Те саме, що безла́ддя.

– Прошу пробачити, товаришу Яремченко, – виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик);

Я скинула жакетку .. й стала переглядати важкі томи, що їх у безпорядку було розкидано по кімнаті (М. Хвильовий).

2. тільки мн. безпоря́дки, ів, розм. Офіційно недозволені зібрання, демонстрації і т. ін. з вимогами до влади.

Масові безпорядки.

Значення в інших словниках

1. безпорядок — безпоря́док іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. безпорядок — -дку, ч., рідко. 1》 Те саме, що безладдя. 2》 мн. безпорядки, -ів. Заворушення революційного характеру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпорядок — Безлад, безладдя, безладність, нелад, розгардіяш, див. хаос, непорядок, нерозбериха, анархія  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпорядок — БЕЗПОРЯ́ДОК, дку, ч., рідко. 1. Те саме, що безла́ддя. — Прошу пробачити, товаришу Яремченко, — виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11). 2. мн. безпоря́дки, ів. В офіційній мові дореволюційної Росії — заворушення революційного характеру.  Словник української мови в 11 томах