безпощадний

БЕЗПОЩА́ДНИЙ, а, е.

Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний.

Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Леся Українка);

Я такого, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна (В. Стефаник);

І сад на лінії вогню Гіллям сухим у небо тиче – Немов гукає на борню, На помсту безпощадну кличе (М. Шеремет);

* Образно. Він був безпощадний у своєму гуманізмі (А. Крижанівський);

// Який дуже дошкульно діє.

Безпощадне сонце ворогує з землею (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. безпощадний — безпоща́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпощадний — -а, -е. Який не знає пощади: жорстокий, непримиренний. || Який дуже дошкульно діє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпощадний — Безсердий, безжальний, жорстокий, катівський, лютий, немилосний, немилостивий, нещадний  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпощадний — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
5. безпощадний — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й...  Словник синонімів української мови
6. безпощадний — БЕЗПОЩА́ДНИЙ, а, е. Який не знав пощади: жорстокий, непримиренний. Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Л. Укр., І, 1951, 141); Я такого, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна (Стеф.  Словник української мови в 11 томах