безпринципний

БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ, а, е.

Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів.

– Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці (І. Нечуй-Левицький);

[Пронашка:] Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко);

// Який не виражає певних принципів, твердих переконань.

Суб'єктивна, безпринципна і ненаукова критика доведена у нього [Германа Бара] до того, що робиться виразом капризу (І. Франко);

Треба покінчити з благодушним, безпринципним рецензуванням поганих фільмів (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. безпринципний — безпринци́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпринципний — -а, -е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. || Який не виражає певних принципів, твердих переконань. || Цинічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпринципний — Беззадсний, беззасадничий, незасадничий, без засад  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпринципний — НЕПРИНЦИПО́ВИЙ (який не має твердих принципів, переконань; який не виражає твердих принципів, переконань), БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ підсил. Непринципова людина; Непринципова позиція; (Пронашка:) Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І.  Словник синонімів української мови
5. безпринципний — Безпринци́пний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безпринципний — БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ, а, е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. — Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці (Н.-Лев., І, 1956, 615); [Пронашка:] Це дрібний і безпринципний писака (Мик.  Словник української мови в 11 томах