безпринципний
БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ, а, е.
Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів.
– Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці (І. Нечуй-Левицький);
[Пронашка:] Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко);
// Який не виражає певних принципів, твердих переконань.
Суб'єктивна, безпринципна і ненаукова критика доведена у нього [Германа Бара] до того, що робиться виразом капризу (І. Франко);
Треба покінчити з благодушним, безпринципним рецензуванням поганих фільмів (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпринципний — безпринци́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- безпринципний — -а, -е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. || Який не виражає певних принципів, твердих переконань. || Цинічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпринципний — Беззадсний, беззасадничий, незасадничий, без засад Словник чужослів Павло Штепа
- безпринципний — НЕПРИНЦИПО́ВИЙ (який не має твердих принципів, переконань; який не виражає твердих принципів, переконань), БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ підсил. Непринципова людина; Непринципова позиція; (Пронашка:) Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Словник синонімів української мови
- безпринципний — Безпринци́пний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безпринципний — БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ, а, е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. — Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці (Н.-Лев., І, 1956, 615); [Пронашка:] Це дрібний і безпринципний писака (Мик. Словник української мови в 11 томах