1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

безпринципний

Безпринци́пний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпринципний — безпринци́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпринципний — -а, -е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. || Який не виражає певних принципів, твердих переконань. || Цинічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпринципний — Беззадсний, беззасадничий, незасадничий, без засад Словник чужослів Павло Штепа
  4. безпринципний — БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ, а, е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. – Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці (І. Нечуй-Левицький); [Пронашка:] Це дрібний і безпринципний писака (І. Словник української мови у 20 томах
  5. безпринципний — НЕПРИНЦИПО́ВИЙ (який не має твердих принципів, переконань; який не виражає твердих принципів, переконань), БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ підсил. Непринципова людина; Непринципова позиція; (Пронашка:) Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Словник синонімів української мови
  6. безпринципний — БЕЗПРИНЦИ́ПНИЙ, а, е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. — Це людина, як бачиш, зовсім безпринципна. Це метелик, що весело пурхає на сонці (Н.-Лев., І, 1956, 615); [Пронашка:] Це дрібний і безпринципний писака (Мик. Словник української мови в 11 томах