безпровідний

БЕЗПРО́ВІДНИЙ¹, а, е.

Який не має, не використовує проводів, дроту; бездротовий.

Високоякісний безпровідний доступ в Інтернет може бути організований для клієнтів, що перебувають у будь-якій точці планети (з навч. літ.);

Безпровідні мережі – це сучасна комп’ютерна технологія швидкісної передачі інформації за допомогою радіосигналів (із журн.);

Безпровідний широкосмуговий зв’язок став справді глобальним явищем (з газ.);

Безпровідний автомобільний комплект дозволить вам вести розмови в машині (з газ.);

Безпровідний телефон.

БЕЗПРО́ВІДНИЙ², а, е.

Не керований провідником; який діє без проводу, без керівництва.

Безпровідний маршрут альпіністів.

Значення в інших словниках

1. безпровідний — I -а, -е. Який не має, не використовує проводів, дроту; бездротовий. II -а, -е. Не керований провідником; діючий без проводу, без керівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови