безпровідний

безпро́відний

I -а, -е.

Який не має, не використовує проводів, дроту; бездротовий.

II -а, -е.

Не керований провідником; діючий без проводу, без керівництва.

Значення в інших словниках

1. безпровідний — БЕЗПРО́ВІДНИЙ¹, а, е. Який не має, не використовує проводів, дроту; бездротовий. Високоякісний безпровідний доступ в Інтернет може бути організований для клієнтів, що перебувають у будь-якій точці планети (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах