безрадний

БЕЗРА́ДНИЙ, а, е, діал.

Безпорадний.

Цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Всі вояки оніміли з переляку і стояли з карабінами в руках, безрадні, як барани, призначені на заріз (І. Франко);

Син схилив голову вниз і почав тихо плакати. Старий був безрадний (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. безрадний — безра́дний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. безрадний — див. БЕЗПОРАДНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. безрадний — -а, -е, діал. Безпорадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безрадний — див. беззахисний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
5. безрадний — БЕЗРА́ДНИЙ, а, е, діал. Безпорадний. Всі вояки оніміли з переляку і стояли з карабінами в руках, безрадні, як барани, призначені на заріз (Фр., VI, 1951, 453); Син схилив голову вниз і почав тихо плакати. Старий був безрадний (Коб., II, 1956, 104).  Словник української мови в 11 томах