безрезультатний
БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, а, е.
Який не дає бажаних наслідків, результатів; нерезультативний.
Гордій зовсім не бажав безрезультатного клопоту (Б. Грінченко);
Якщо на посаді керівника міста опиниться людина без належного досвіду роботи, всі найкращі наміри перетворяться на довгий безрезультатний експеримент (із журн.);
Деякі люди вдаються до безрезультатного самолікування, не зваживши як слід усіх наслідків (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)