Великий тлумачний словник сучасної мови

безрезультатний

безрезульта́тний

-а, -е.

Який не дає бажаних наслідків, результатів; безплідний. Безрезультатна діяльність.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безрезультатний — безрезульта́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безрезультатний — (пошук) безуспішний, безплідний, (крок) даремний, марний.  Словник синонімів Караванського
  3. безрезультатний — БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків, результатів; нерезультативний. Гордій зовсім не бажав безрезультатного клопоту (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. безрезультатний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. безрезультатний — БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків, результатів. Гордій зовсім не бажав безрезультатного клопоту (Гр., II, 1963, 134); Безрезультатними виявились.. досліди з додаванням до випарюваної сечі невеликих кількостей азотної кислоти (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 13).  Словник української мови в 11 томах