безрозумно
БЕЗРОЗУ́МНО, рідко.
Присл. до безрозу́мний.
– Ще ти злої смерті не видала; Безрозумно рвешся на се діло (І. Франко);
Він не любив книжників, цих скоморохів, цих блазнів, що безрозумно обмінюють дні своїх куцих життів на жалюгідну ілюзію вподобитися Богові (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)