безрозумний
БЕЗРОЗУ́МНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що нерозу́мний.
Вгамується безрозумне завзяття (Сл. Гр.);
Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (П. Чубинський);
На балу кокетлива Мадонна В'ється безрозумна, як мотиль (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)