Орфографічний словник української мови

безрозумний

безрозу́мний

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безрозумний — -а, -е, рідко. Те саме, що нерозумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безрозумний — БЕЗРОЗУ́МНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нерозу́мний. Вгамується безрозумне завзяття (Сл. Гр.); Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (П. Чубинський); На балу кокетлива Мадонна В'ється безрозумна, як мотиль (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. безрозумний — БЕЗРОЗУ́МНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нерозу́мний. Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (Чуб., V, 1874, 275); Вгамується безрозумне завзяття (Сл. Гр.); На балу кокетлива Мадонна В’ється безрозумна, як мотиль (Рильський, І, 1956, 193).  Словник української мови в 11 томах
  4. безрозумний — Безрозумний, -а, -е Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. ІІ. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безрозумна темнота до Дніпра прожогом лине. К. МБ. ІІІ. 243.  Словник української мови Грінченка