безрозсудство
БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, а, с., рідко.
1. тільки одн. Те саме, що безрозсу́дність.
Безрозсудство безрозсудством, та без нього людина теж не проживе свого віку (М. Стельмах).
2. Безрозсудний учинок.
Так-от, своїм безрозсудством ти не так змiцнюєш вiру селян свого села, як пiдриваєш авторитет бiльшостi голiв свого району! Зрозумiв? (М. Стельмах);
Знали, що для війни найперше потрібна нестримність, відчайдушна, божевільна хоробрість, і щоразу виказували її з такою несамовитістю, що могло видатися, ніби це вже й не людська мужність, а звіряче безрозсудство (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)