1. Словник української мови у 20 томах

безрозсудство

БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, а, с., рідко.

1. тільки одн. Те саме, що безрозсу́дність.

Безрозсудство безрозсудством, та без нього людина теж не проживе свого віку (М. Стельмах).

2. Безрозсудний учинок.

Так-от, своїм безрозсудством ти не так змiцнюєш вiру селян свого села, як пiдриваєш авторитет бiльшостi голiв свого району! Зрозумiв? (М. Стельмах);

Знали, що для війни найперше потрібна нестримність, відчайдушна, божевільна хоробрість, і щоразу виказували її з такою несамовитістю, що могло видатися, ніби це вже й не людська мужність, а звіряче безрозсудство (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрозсудство — безрозсу́дство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безрозсудство — -а, с., рідко. 1》 тільки одн. Те саме, що безрозсудність. 2》 Безрозсудний вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрозсудство — див. глупота; нерозсудливість Словник синонімів Вусика
  4. безрозсудство — БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВО рідше, БЕ́ЗУМ поет., БОЖЕВІ́ЛЛЯ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
  5. безрозсудство — БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, а, с., рідко. 1. тільки одн. Те саме, що безрозсу́дність. Сили миру знову продемонстрували свою могутність. В дні небезпечної кризи в районі Карібського моря вони завдавали поразки силам безрозсудства і війни (Рад. Укр., 1. І 1963, 1). 2. Безрозсудний вчинок. Словник української мови в 11 томах